Історія Одеського оперного – у світлинах і враженнях переселенців

 Багато людей їдуть до Одеси лише для того, аби відвідати Одеський оперний театр – один з найкрасивіших у світі, який входить у п’ятірку найкращих у Європі.

Побудований в XІX столітті віденськими архітекторами, наш Оперний вже друге століття приваблює своєю красою та вишуканістю одеситів і гостей міста. Театр, побудований у стилі віденського бароко, прекрасний ззовні і зсередини. До речі, Одеський оперний схожий на Львівський оперний театр, адже будував їх один архітектор, проте театри мають різну форму, у Львівського вона прямокутна, Одеський же схожий на сферу, саме тому він є унікальним.

Театральний простір Одеського оперного з його дивовижно красивими таємничими дзеркалами, у яких видно кілька віддзеркалень, неймовірними блискучими люстрами, вишуканими мармуровими сходами не може залишити байдужим жодного з відвідувачів.

Переселенці, учасники фотокластера, охоче сприйняли пропозицію команди проєкту поринути в незвичайну, загадкову атмосферу театру, пройтися його розкішними залами й коридорами, відвідати музейну експозицію, познайомитися з історією театру, поринути у дух минулої епохи, відчути всю аристократичність та вишуканість, а також зробити фото в його інтер’єрах.

Екскурсія виявилася пізнавальною, незвичною й оригінальною. Люди, які проживають далеко від своїх домівок, які мають безліч побутових, матеріальних і психологічних проблем, на певний час опинилися ніби в казці.

Інтер’єр театру вражає навіть його постійних гостей, а тим, хто вперше знайомиться з Одеським оперним, взагалі перехоплює подих. 

Центральні англійські та французькі мармурові сходи, закулісся, величезна вишукана люстра з богемського скла, дивовижна, вражаюча позолота, аристократичний бордовий зал, масивні дубові стільці, естетичні вигини та неймовірне оздоблення балконів, унікальна вишукана стеля, а до цього ще й історія театру від професійного гіда, знавця історії театру Лілії Нейчевої, репетиція музикантів, які готувалися до спектаклю, нікого не залишили байдужими.

Під час подорожі закуліссям Лілія розповіла, що зал театру створений спеціально для гарної акустики: кожен вигин та кут прораховувався, аби зала якомога краще передавала звук музики та співу.ерним, взагалі перехоплює подих. 

Під час ремонту та реставрації реставратори вирішили залишити масивні дубові стільці, адже вони добре поглинають звук. Лише змінили покриття, проте колір залишився таким же аристократичним та вишуканим – адже бордовий колір добре гармоніює з позолотою, підкреслює велич і красу приміщення, сприяє гарній акустиці.

Пані Лілія розповіла, що під час Великої Вітчизняної війни загарбники вкрали оригінальну люстру та намагалися її вивезти, проте спроба була невдалою: дорогою в Одеській області, біля Роздільної, транспорт було розбомблено.

На превеликий жаль, на театр впливає рух опорних плит, ремонти й реставрації сусідніх історичних пам'яток, будівництво нових споруд. Проблему нахилу будівлі вирішили за рахунок численних паль. Тож, театр має величну та довгу історію, пережив багато епох, встояв і залишається величним.

Цікаво було почути історію і про "капсулу часу" для майбутніх поколінь: під час останньої
реставрації у фундамент заклали контейнер з пляшкою вина та паляницею хліба, щоб передати дух історії та лишити згадку про минуле. Тож цей скарб зберігається вже близько 20 років і буде цікавою знахідкою для наших нащадків.

Учасники дізнались, що одеська публіка була дуже вибагливою: безліч артистів відчували велике хвилювання перед виступами, адже деяких після виступів проводжали оплесками, інших – навпаки – свистом та невдоволенням. Навіть видатна українська співачка Соломія Крушельницька, у якої було понад 60 оперних партій і якій аплодував увесь світ, дуже хвилювалася перед виступом саме в Одесі. Адже вважалося: якщо ти підкориш одеську публіку, тобі підкориться вся Європа і наздожене слава.

Ігор Гержик, майстер-викладач фотокластера, давав професійні поради учасникам: як зробити яскраве фото, як передати велич архітектури, куди і як краще спрямувати об’єктив. 

Сергій Франц, керівник фотоклубу «Фотон-2» також з радістю допомагав фотоаматорам, консультував, як краще сфокусуватися на деталях оздоблення, як спланувати кадр, як знайти кращу ідею для фото, як поєднати присутніх у кадрі.

Чудові світлини, якими охоче обмінювалися та хвалилися учасники фотогуртка – найкращий доказ, що поради майстрів були творчо втілені у життя.

Цікаві та захоплюючі історії з життя театру продовжилися на вулиці – біля театру і знаменитого скверу Пале-Рояль. Тут вже ініціативу підхопила Тамара Биханова, керівниця краєзнавчого кластера, що реалізується в межах проєкту.

Сквер Пале-Рояль – одна з одеських визначних пам’яток. Пані Тамара розповіла, що на відміну від багатьох інших, це місце майже приховано від очей гостей міста через оточуючі його будинки. Розглядаючи скульптурні шедеври скверу, учасники із задоволенням слухали історію Пале-Роялю – від часу його створення в XIX столітті до сьогодення. В цьому маленькому, але прекрасному скверику фотоколекція аматорів суттєво збагатилися.


З іншого боку Оперного театру розташувався Музей морського флоту. Те, що Одеса – морська столиця України відомо всім. І, звичайно ж, у місті є такий музей, який відкрили у 1920 році. Основна частина експозиції розташована у старовинній будівлі, зведеній ще у 1842 році відомим архітектором Торрічеллі. На жаль, споруда Музею зазнавала пожеж, крадіжок, знищення експонатів. 

Згодом екскурсія наблизилася до одного з найстаріших готелів Одеси –Mozart Hotel. Учасники невеличкої туристичної подорожі дізналися, що він був першим будинком для гостей (Гостьовим домом), відкритим в Одесі на початку XІX століття. Пані Тамара звертала увагу учасників на різноманітні деталі зовнішнього інтер’єру готелю – елементи оздоблення з дерева та каменю, прекрасні скульптури в античному стилі. А вони невпинно робили свої знімки.

Таким чином, чергове засідання фотокластеру поєдналося із роботою краєзнавчого кластеру, що потішило учасників, збагатило їх знання про історію та красу міста, яке зараз стало для них прихистком. А зроблені фото будуть фахово проаналізовані на наступному засіданні фотокластеру.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» у межах проєкту «ВПО в територіальних громадах: алгоритм успішної інтеграції». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження».