Як абстракція впливає на настрій: досвід проєкту

Надихнувшись ментальним образом козака Мамая, учасники творчого кластера, організованого ОІСТ в межах проєкту «ВПО в територіальних громадах: алгоритм успішної інтеграції», що реалізується за підтримки МФ "Відродження", охоче зголосилися на наступне заняття.

Цього разу темою заняття була абстракція – один з найсуперечливіших напрямів в живописі.

Викладачка Стелла Мунтян розповіла учасникам майстер-класу про те, що таке абстракція. «Класичне розуміння абстракції полягає в тому, що цей напрям не має предметного втілення ідеї. Абстракція у живописі – це картини, що зображують не конкретні предмети, а настрій художника. Поєднання форм і кольорів викликає у тих, хто дивиться на абстракцію, думки, почуття, емоції» – наголосила викладачка на початку заняття.

До кінця зрозуміти художника-абстракціоніста та об’єктивно оцінити його неможливо. Чудова абстракція нічим не відрізняється від потворної, бо критеріїв оцінки таких робіт не існує. Що глядач вважає красивим, – те красиво.

Саме цими тезами керувалися майбутні художники – діти й дорослі, полинувши у відтворення на папері тих емоцій, що володіли ними на той момент.Надихнувшись ментальним образом козака Мамая, учасники творчого кластера, організованого ОІСТ в межах проєкту «ВПО в територіальних громадах: алгоритм успішної інтеграції», що реалізується за підтримки МФ "Відродження", охоче зголосилися на наступне заняття.

У Любешові реалізували проєкт для інтеграції переселенців у життя громади

Любешівська громада почала приймати вимушено переміщених осіб ще в перші тижні повномасштабного військового наступу росії. Крім забезпечення першочергових потреб ВПО, завдяки зусиллям громадського сектору у партнерстві з місцевою радою тут також працюють над їх інтеграцією у життя громади.

Зокрема, для цього у Любешові з червня по жовтень було організовано ряд заходів – фокус-групові засідання, опитування, обговорення, освітні та культурно-мистецькі події. Відбулися вони в межах проєкту Волинського Інституту Права за підтримки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА».

«Почали ми з двох фокус-груп та опитування думки ВПО, завдяки яким вдалося краще зрозуміти

суспільні настрої, запити та актуальні проблеми, які турбують переселенців і місцевих жителів. Отриману інформацію наші експерти проаналізували та подали у відповідному звіті. З його основними тезами змогли ознайомитися всі ті, хто завітав на організовані нами діалогові зустрічі», – розповідає керівниця Волинського Інституту Права Ірина Гайдучик.

ВМИКАЄМО ТВОРЧЕ СВІТЛО ПІДТРИМКИ!

Перемовини, знайомство з викладачем, пошуки локації, узгодження часу – таким був напружений й водночас динамічний шлях команди проєкту «ВПО в територіальних громадах: алгоритм успішної інтеграції» до проведення майстер-класів з живопису.

Домовленість про співпрацю з Іриною Бужиною, професоркою кафедри сімейної та прикладної психології Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського сприяла гарній рекомендації – заняття проводила справжня майстриня своєї справи.

Художниця, викладачка кафедри образотворчого мистецтва Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського, віцепрезидентка Одеської секції мариністів Стелла Мунтян відразу заволоділа увагою присутніх.

Майстер-клас проходив в безпечному та затишному місці – Центрі підтримки переселенців «ЯМаріуполь», відкритому в Одесі. Організатор заходу Одеський інститут соціальних технологій потурбувався про приладдя для малювання – фарби, пензлики, папір, офорти. Центр надав зручне сучасне приміщення. Тож всі присутні – діти й батьки (переселенці з Маріуполя, Харкова, Миколаєва, Нікополя) розпочали заняття з щирою увагою.

Творчі кластери: листопадові надбання

 Листопад в Одесі завжди холодний – з пронизливим вітром, злітаючим листям, різким дощем. А тепер ще й ворожа росія терористичним знищенням енергетичної інфраструктури України щодня занурює місто в суцільну темряву.

Але коли є мета, поставлені завдання, зацікавлені сторони й надійні партнери – все вдається.

ОІСТ звернувся до адміністрації Одеського національного театру опери та балету з проханням надати можливість відвідати прем’єрну балетну виставу «Білосніжка» групі дітей-переселенців з дорослими. За особистого сприяння директорки театру Надії Бабич родини вимушених переселенців з Дружківки, Слов’янська, Маріуполя Донецької області 6 листопада відвідали виставу.

Учасниця творчого кластера, що реалізується командою проєкту «ВПО в територіальних громадах: алгоритм успішної адаптації» Олена Кисловська висловила вдячність всім причетним до наданої можливості відвідати знаменитий театр. Пані Олена зазначила: «Казковий дивовижний інтер’єр театру, виразна вишукана музика, дуже зручна для танцю, костюми й образи, наближені до мультиплікаційних, добре запам’ятовуються. Тож діти все подальше життя згадуватимуть, що навіть у воєнний час їм було подароване казкове свято».

Душу й тіло ми... об'єднали музикою

Серед вимушено переміщених осіб багато тих, хто побував під обстрілами, втратив рідних, домівку, а часто і здоров’я, отримавши інвалідність. Маємо розуміти, що допомога цим людям складається не лише з вирішення матеріальних проблем (де і за що жити, як заробляти на життя), а й у подоланні психологічних травм, які надто впливають на самопочуття людини.

Публікуємо газетний матеріал і фільм, який було створено 2010 року в ході апробування інноваційного підходу до реабілітації дітей, хворих на ДЦП, експерта Нобелівського концерту, талановитого музиканта, музикознавця, культуролога, педагога, Михаіла Казініка. Мабуть, важко знайти більш переконливий приклад, що окрім тіла, слід лікувати й душу. І наскільки фантастичною є сила музики...

Маємо переконання, що такий підхід надважливо поширити в Україні, оскільки цей досвід не лише безцінний для відновлення психологічного стану сотень тисяч наших співвітчизників...

Счастье для родителей видеть, как их ребёнок, имея серьёзный диагноз, делает успехи на сложном пути преодоления  болезни. Для таких детей обычное движение пальчиков всегда судорожно сжатой ладони становится необычайным чудом. Сделать это маленькое чудо абсолютной реальностью смог недавно известный музыкант Михаил Казиник. Речь идёт об интересном проекте, который начал Михаил Казиник совместно с командой «Общества детей-инвалидов и их родителей «Аюрведа» и реабилитационным центром «Шанс».

18-20 сентября 2010 г. в Белой Церкви состоялось несколько мероприятий проекта «К гармонии в жизни через искусство», поддержанного Посольством Королевства Норвегия в Украине с участием музыканта, культуролога, режиссёра, музыкального эксперта Нобелевского концерта Михаила Казиника. Проектом предусмотрено создание инновационной программы музыкотерапии для детей больных детским церебральным параличом.

19 сентября состоялась встреча музыканта Михаила Казиника с группой воспитанников с диагнозом ДЦП и их родителями, а также с молодыми людьми с тем же диагнозом.

Соціальна адаптація переселенців: враження від фокус-групи в Авангарді

В Авангардівській ТГ знайшли нині тимчасовий притулок більше 3 тисяч внутрішніх переселенців. Адаптація людей до життя в новій для них громаді залежить від їхніх потреб, планів, перспектив працевлаштування, а також від наявних можливостей громади.

Авангардівська селищна рада Одеського району Одеської області є партнером Одеського інституту соціальних технологій, який реалізує цей проєкт за підтримки Міжнародного фонду "Відродження".

Одним із завдань проєкту «ВПО в територіальних громадах: алгоритм успішної інтеграції» є проведення аналізу різних аспектів адаптації переселенців методом фокус-групового дослідження.

В ході співбесіди з переселенцями Авангардівської громади команда проєкту з'ясовувала, як вони почуваються в новій для себе громаді, як швидко відбулася їх адаптація, чи вдалося знайти роботу і якою мірою вона їх влаштовує, як місцеві жителі відносяться до нових сусідів – ці і багато інших питань були в переліку опитувальника.

Зустріч з переселенцями організувала головний спеціаліст селищної ради Юлія Слободянюк, яка добре знає майже усіх. Відбулася відкрита, щира розмова, люди відверто ділилися почуттями, які зазвичай не відбиваються в кількісному огляді та звітах соціальних служб.

Переселенці в Україні: соціальна адаптація та інтеграція у громади | Андрій Крупник

Про важливість допомоги в адаптації людей, що втратили рідні домівки, роботу, зазнали значних матеріальних збитків, у нові громади, передусім, – творчими, мистецькими, духовними засобами – в інтерв’ю директора ОІСТ, керівника проєкту «ВПО в територіальних громадах: алгоритм успішної інтеграції», регіонального координатора Мережі UPLAN Андрія Крупника. Джерело: ЦППР

Чи існують інструменти, способи, методики, як адаптувати внутрішньо переміщених осіб у нових громадах, інтегрувати їх в нові умови? Які проблеми виникають та як можуть допомогти громадські активісти, волонтери, представники органів місцевого самоврядування?

Шукаємо таланти – поетів, письменників, журналістів. Долучаємо майстрів

Ще один важливий напрям адаптації переселенців – розвиток їх літературних та журналістських здібностей.

Війна та всі трагічні події, спричинені нею, змінили людські долі, оголили людські душі. Хтось дотепер не може оговтатися від окупації, обстрілів, ракетних ударів. А хтось навпаки – виливає це в поетичні рядки чи прозові роздуми, ретро-спогади чи журналістські нариси.

Підготовка електронної збірки поетичних та прозових творів ВПО, їх інтерв’ю та бесід, долучення до значних літературних подій міста, концертів і вистав – один зі складових елементів культурного кластера проєкту. Наразі розробляється концепція літературно-журналістського конкурсу, готується положення про нього та підбираються майбутні учасники.

З цією метою до участі в організації та проведенні конкурсу було запрошено письменницю, журналістку Олену Сергіївну КИСЛОВСЬКУ, яка також є переселенкою з міста Дружківка Донецької області. На зустрічі у ВКО пані Олена поділилася власними спогадами про рідний край та особливостями перебування у статусі ВПО, розповіла про відчуття себе як переселенки, особистий досвід переїзду до Одещини та враження від міста, перебігу сучасних подій, поділилася власними творчими надіями.

Більш детальних обрисів задуми учасників проєкту набули під час зустрічі в партнерській організації – Одеській регіональній організації Національної спілки журналістів на чолі з Юрієм РАБОТІНИМ.

Конкретні кроки з організації роботи фотогуртка (кількість охочих відвідувати, розклад занять, наявність приладдя та ін.), тематика та формат літературної збірки, нові елементи культурного кластера – краєзнавчо-туристичний гурток, курси психологічної підтримки, заняття з української мови були в центрі уваги учасників зустрічі.

Запускаємо культурний кластер: основні орієнтири

Життя в нових громадах внутрішньо переселених осіб, безумовно, передусім передбачає побутове забезпечення – отримання житла, певної фінансової та матеріальної допомоги, влаштування на роботу.

Згодом більшість з біженців починають адаптуватися до нового міста чи селища, знайомляться з місцевими мешканцями, освітніми та культурними закладами й починають долучатися до життя нової для себе громади.

Завданнями проєкту «ВПО в територіальних громадах: алгоритм успішної інтеграції», окрім допомоги у працевлаштуванні, передбачена й розробка методичних рекомендацій щодо основних кроків з інтеграції переселенців у життя громад у сфері послуг з освіти, медичних послуг, залучення до культурних подій.

Саме залучення до мистецького, освітнього життя одеської громади зумовило розробку командою проєкту культурного кластера як напряму адаптації та інтеграції наших співвітчизників з тимчасово окупованих територій до життя й діяльності в новому середовищі.

В перші тижні жовтня керівник проєкту Андрій Крупних та менеджера Наталія Новак відвідали «Всесвітній клуб одеситів» (ВКО) – одеську культурно-інформаційну платформу, що організовує та проводить презентації книжок, зустрічі з поетами та письменниками, екскурсії, концерти, в тому числі й благодійні. Впродовж пів року ГО ВКО провів понад 60 благодійних зустрічей і концертів, збори від яких дали змогу придбати 70 бронежилетів для бійців тероборони Одеси.

Оскільки в планах клубу – організація благодійних занять для дітей, у тому числі переселенців, із залученням педагогів, екскурсоводів, художників, музикантів, артистів і режисерів Одеси, доцільність співпраці ОІСТ і ВКО в цьому напрямку є очевидною.

Координаційна рада: призначення, завдання, партнери

Проєкт Одеського інституту соціальних технологій «ВПО в територіальних громадах: алгоритм успішної інтеграції» реалізується на базі двох пілотних громад, де перебувають вимушені переселенці – Одеської та Авангардівської.

Зважаючи на значну кількість ВПО в цих громадах, а також на широкий комплекс передбачених проєктом заходів, ОІСТ долучає до співпраці на партнерських і волонтерських засадах усі зацікавлені сторони.

З цією метою при Інституті утворено Координаційну раду з питань соціальної адаптації та інтеграції ВПО в територіальних громадах. До її складу увійшли представники одеських обласної та міської служб соціального захисту населення, міського центру зайнятості, центрів гуманітарної допомоги з Одеси, Авангардівської, Таїровської та Южненської громад, представників науки та закладів культури міста Одеси, а також лідери найбільших "земляцтв" переселенців.

Досягнуто також домовленість про співпрацю з такими громадськими організаціями, що працюють з переселенцями, як «Співдружність», «Культура демократії» (Одеса), «Центр соціального партнерства» (Южне), Фонд «Творча ініціатива» (Біла Церква) та ін.

У Дніпрі обговорили можливості розвитку молоді з числа внутрішньо переміщених осіб

Присутніми на зустрічі були громадські активісти, молодь, журналісти та представники притулків для переселенців.

6 жовтня 2022 відбулося засідання діалогової платформи у форматі онлайн-дискусії за темою ““Можливості для розвитку молоді ВПО. Робота хабів”. Зустрічі проводяться в межах роботи діалогової платформи “Розвиток Дніпра: діалог громади, ВПО та влади”, це четверта онлайн-конференція із серії заходів ГО «Центр громадської активності «СІТІ ХАБ».

Метою заходу було обмінятися досвідом щодо розвитку молоді під час війни в Україні, обговорити пропозиції щодо залучення молоді до волонтерської та громадської діяльності, згуртування навколо подолання проблем суспільства. Розробити пропозиції щодо покращення соціальних послуг для молоді ВПО.

Під час засідання діалогової платформи учасники ознайомилися з цілями, задачами заходу, та результатами попередньої зустрічі. Обмінялися досвідом роботи громадських організацій з молоддю, внесли пропозиції щодо покращення роботи з молоддю ВПО. Провели дискусію-обговорення даних пропозицій та підвели підсумки засідання діалогової платформи.

Присутніми на зустрічі були громадські активісти, молодь, журналісти та представники притулків для переселенців. Модератор заходу - Тетяна Вергун, керівниця ГО “Медіапростір Україна”.

Знайомство з партнерами: Таїровська громада

Серед партнерів проєкту «ВПО в територіальних громадах: алгоритм успішної інтеграції» – Таїровська територіальна громада. Наразі саме ця громада на Одещині приймає найбільшу кількість вимушених переселенців й відповідно надає постійну різноманітну гуманітарну допомогу та забезпечує ВПО адміністративними послугами.

В Таїровській громаді зареєстровано 5081 внутрішньо переміщених осіб, це один з найбільших показників серед громад Одеської області, з них – 884 це діти, 193 особи – люди з інвалідністю, та з кожним днем ця цифра зростає. Найбільше людей їдуть з Донецької, Миколаївської, Херсонської та Харківської областей.

Члени команди проєкту – керівник Андрій Крупник та менеджерка Наталія Новак зустрілися в Центрі соціальних послуг Таїровскої селищної ради з працівниками установи.

«Адаптація та інтеграція ВПО в нашій громаді є важливою роботою Центру соціальних послуг Таїровскої селищної ради», – зазначає його директорка, голова ГО «Родинний правопросвітницький клуб «Одеська мрія», голова комітету з соціальних та сімейних питань Громадської ради при Одеській ОДА Галина Фют.

Партнери обговорили напрями співпраці в межах реалізації завдань проєкту, визначили шляхи налагодження комунікації між переселенцями як в Таїровській громаді, так і поза її межами.

Центр соціальних послуг має досвід роботи з переселенцями з 2014 року й застосовує його в нинішній роботі, допомагаючи людям, які втратили житло й засоби до існування.

Цікавила учасників й потенційна можливість створення кризових хабів та місць, де вимушені переселенці можуть отримати допомогу фахівців: медиків, психологів. Це ж стосується гуманітарної допомоги від Центру та благодійних організацій.

Під час зустрічі партнери погодились, що проблеми соціальної адаптації та інтеграції переселенців на найближчий час – в пріоритеті діяльності й Таїровської громади й ОІСТ.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» у межах проєкту «ВПО в територіальних громадах: алгоритм успішної інтеграції». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження».

Стартує новий проєкт: "ВПО в територіальних громадах: алгоритм успішної інтеграції"

Ця модель базується на співпраці усіх зацікавлених сторін у вирішенні проблем ВПО разом із самими переселенцями, запобіганні та вирішенні конфліктів, що можуть виникати або виникають за їхньої участі, запозиченні кращого досвіду інших громад і регіонів. Будуть вироблені пропозиції щодо удосконалення нормативно-правової бази (законів, підзаконних та локальних нормативно-правових актів), спрямованих на соціальну адаптацію та інтеграцію ВПО у життя громад. Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу».

Директор ГО "Одеський інститут соціальних технологій" А.Крупник поінформував про початок реалізації проєкту "ВПО в територіальних громадах: алгоритм успішної інтеграції" забезпечує розробку і впровадження у двох пілотних громадах Одеської області дієвої моделі соціальної адаптації та інтеграції ВПО у життя нових для них територіальних громад, де вони планують залишитися на тривалий час або назавжди.

"ВПО в територіальних громадах: алгоритм успішної інтеграції"

Проєкт "ВПО в територіальних громадах: алгоритм успішної інтеграції" забезпечує розробку і впровадження у двох пілотних громадах Одеської області дієвої моделі соціальної адаптації та інтеграції ВПО у життя нових для них територіальних громад, де вони планують залишитися на тривалий час або назавжди. 

Ця модель базується на співпраці усіх зацікавлених сторін у вирішенні проблем ВПО разом із самими переселенцями, запобіганні та вирішенні конфліктів, що можуть виникати або виникають за їхньої участі, запозиченні кращого досвіду інших громад і регіонів. Будуть вироблені пропозиції щодо удосконалення нормативно-правової бази (законів, підзаконних та локальних нормативно-правових актів), спрямованих на соціальну адаптацію та інтеграцію ВПО у життя громад. 

Проєкт здійснює Громадська організація "Одеський інститут соціальних технологій" (ОІСТ) за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та у партнерстві з наступними організаціями та установами:

• Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради
• Одеський міський центр зайнятості
• Авангардівська селищна рада Одеського району Одеської області
• Одеська обласна універсальна наукова бібліотека ім. М.С. Грушевського
• Правозахисна громадська організація "Співдружність" (м. Одеса)
• Громадська організація Фонд "Творча ініціатива" (м. Біла Церква)
• Об'єднання організацій роботодавців Одеської області
• Одеська регіональна організація Національної спілки журналістів України
• Гуманітарний волонтерський центр для допомоги переселенцям "Гостинна хата" (м. Одеса)
• громадська організація "Центр соціального партнерства" (м. Южне Одеської області).