Курси української мови для переселенців: розпочали з мотивації, граматики та есе

Після повномасштабного вторгнення росії українська мова з культурологічного чи наукового аспекту стає предметом національної безпеки. Тож не дивно, що багато людей, які покинули власні домівки, втратили роботу, а порою найдорожче – своїх близьких, при переселенні в інші регіони намагаються спілкуватися державною мовою. 

Поетапне введення в дію Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» в багатьох сферах суспільного життя вимагає застосування української мови не лише в побуті.

Тому з’являється все більше охочих удосконалити українську, вільно спілкуватися, правильно нею писати й листуватися. До того ж це є і важливою умовою при працевлаштуванні та одним із кроків до успішної інтеграції у нову громаду.

Цьому процесу сприяє і прийняття на регіональному рівні програм популяризації української мови. Так, в Одеській області наприкінці минулого року затверджена програма розвитку та функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя області на 2023-2025 роки. До речі, наш регіон став першим в Україні, де затвердили такий документ.

Програма, за даними ОВА, сприятиме активізації використання державної мови в освіті, культурі, спорті, туризмі, рекламі, засобах масової інформації тощо.

Як створити громадську організацію: долучаємо переселенців

Громадянське суспільство недарма називають третім сектором держави. А в умовах війни громадський сектор продемонстрував свою єдність та солідарність, консолідувавши мільйони людей у боротьбі з агресором. За рік війни організоване громадянське суспільство зуміло перебрати на себе величезний обсяг функцій – гуманітарних, безпекових, управлінських.

В лютому 2023 року було презентовано дослідження Київського міжнародного інституту соціології щодо стану громадянського суспільства України в умовах війни, вивчено досвід адаптації та роботи громадських і благодійних організацій, волонтерських і гуманітарних ініціатив. Цікаво, що за даними дослідження, повномасштабне вторгнення 2022 року зменшило кількість нових громадських організацій (далі – ГО), що з’являються в Україні, проте радикально збільшило число нових благодійних організацій.

Тому поповнення громадського сектору новими суб’єктами – важливе завдання сьогодення. Особливо цього потребують переселенці, які мають об’єднати свої мрії, зусилля, потреби в рамках такого громадського утворення.

Створення громадської організації, основною рушійною силою якої будуть вимушені переселенці – в пріоритеті завдань проєкту, який за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" реалізує ГО "Одеський інститут соціальних технологій".

Як адаптуватися на новому місці? Курс психологічної реінтеграції ВПО

ПРО КУРС

Про внутрішніх переселенців українці вперше почули ще навесні 2014 року, коли з тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської області люди поїхали вглиб країни, рятуючись від рашистів. З початку повномасштабного вторгнення в Україні налічується вже понад 4,8 мільйона внутрішніх переселенців. Це люди, які в одну мить втратили все – дім, роботу, звичне оточення, друзів, соціальні зв’язки.

Ми хочемо, щоб внутрішні переселенці отримали якісну психологічну підтримку під час реінтеграції до нового життя. Адже на шляху до перемоги нам усім важливо поступово відновлювати сили, балансувати свій емоційний стан, мати наснагу на щоденне життя та зміни, тримати тил у родині й на робочому місці. Це нелегко, особливо коли місце перебування – тимчасове, чуже, не рідне. Треба докласти чимало зусиль, аби призвичаїти себе та родину, заново збудувати своє життя, налагодити контакти, знайти роботу та нових друзів.

Онлайн-курс відповідає на найпоширеніші запитання внутрішньо переміщених осіб (ВПО): як допомогти адаптуватися до ситуації собі, родині, партнеру, дітям та близьким людям;

• що зробить нове місце перебування насправді «своїм»;
• які перші кроки зробити до нової роботи;
• як знизити внутрішню тривогу та наважитися на нове насичене життя;
• на яку допомогу громади можна розраховувати.
  
  

Навчання буде корисним як безпосередньо внутрішньо переміщеним особам та членам їхніх родин, так і представникам громадських об’єднань, волонтерських, державних та місцевих установ, що співпрацюють із ВПО.

Допомога у працевлаштуванні ВПО – працюємо спільно з центрами зайнятості

З початком повномасштабного вторгнення росії значна кількість українців були змушені покинути свої домівки та шукати кращої долі в інших громадах.
Важливим фактором інтеграції внутрішньо переміщених осіб на новому місці проживання є наявність роботи, яка забезпечує задоволення першочергових потреб будь-якої людини та відчуття її власної гідності.

Працевлаштування, навчання та перекваліфікація – ось основи успішної інтеграції переселенців у громади. До цього додається задоволення потреби соціальної підтримки, набуття нового кола спілкування в колективі, нового цікавого досвіду та нових знайомств і друзів – усе це сприяє адаптації переселенців.

З лютого 2022 року різко зросла кількість переселенців в приймаючих громадах, при тому, що робочих місць стало ще менше через закриття підприємств та релокацію бізнесу в безпечніші регіони. При цьому законодавством передбачено працевлаштування внутрішньо переміщених осіб на загальних підставах та проголошено, що розв'язання цього питання знаходиться в пріоритеті в уряді.

Центри зайнятості населення залишаються базовими установами, які реалізують державну політику у сфері працевлаштування ВПО. Тому основне навантаження у розв'язанні цієї актуальної проблеми лягає на центри зайнятості.

Скоординована спільна допомога внутрішньо переміщеним особам –основне завдання регіональних центрів зайнятості. Саме під таким меседжем службовці Овідіопольського відділу Одеської філії Одеського обласного центру зайнятості провели спільний з Одеським інститутом соціальних технологій захід в Авангардівській громаді.

Життя, спаковане у валізу

 Команда проєкту Одеського інституту соціальних технологій "ВПО в територіальних громадах: алгоритм успішної інтеграції" один зі своїх візитів присвятила відвідуванню Южненської громади, під час якого познайомилася з життям переселенців, їх потребами та запитами, передусім – щодо участі в культурному житті міста.

Партнери ОІСТ – громадська організація "Центр соціального партнерства" своєю чергою запросила представників ОІСТ на творчу подію – концерт, присвячений переселенцям: «Життя, спаковане у валізу».

 Южненський Палац культури прийняв учасників святкового дійства – місцевих мешканців,

майстрів і любителів концертних виступів, а також аматорів-переселенців. Команда ОІСТ привезла до Южного майстринь фотографії – переселенок з Маріуполя, які нині мешкають в Одесі, учасниць фотокластера – Анжелу Білодід та Лідію Чалу. Фотоаматори з Маріуполя з радістю долучилися до мистецького заходу, назва якого була дуже співзвучною з їх життєвою ситуацією.

Святкування Масляної разом з військовослужбовцями

За ініціативою Тамари Биханової – кураторки краєзнавчого кластера проєкту «ВПО в територіальних громадах: механізм успішної інтеграції», члени команди ГО «Одеський інститут соціальних технологій» узяли участь у благодійній акції з нагоди святкування Масляної.

18 лютого, у перший день Масляної, представники церковної общини Свято-Варваринського Храму Української православної церкви Одеської єпархії організували відвідування військовослужбовців, які перебувають на лікуванні в Одеській обласній лікарні після поранень під час захисту Батьківщини. До цього заходу з радістю приєдналися діти й підлітки з недільної школи та інші небайдужі парафіяни церкви

Оголошення про конкурс!

3 березня, у Всесвітній день письменника стартує конкурс публікацій переселенців і про переселенців (девіз – "Подолання"), який проводиться в межах загальнонаціонального конкурсу "Українська мова – мова єднання" з метою сприяння самореалізації, соціальної адаптації та інтеграції внутрішньо переміщених осіб (ВПО) у життя нових для них територіальних громад.

Конкурс проводиться у трьох номінаціях:

І. Прозаїчні твори: статті, інтерв'ю, есе, нариси, оповідання (дорослі).

ІІ. Поетичні твори (дорослі).

ІІІ. Дитячі твори: прозаїчні, поетичні, фотографічні, образотворчі (діти до 17 років).

На конкурс приймаються індивідуальні та колективні роботи обсягом до 10 сторінок. До публікації додається коротка інформація про автора (авторів): прізвище, ім’я (ПІБ), дата народження, поштова домашня адреса (якщо учасник має можливість її вказати), місце проживання до набуття статусу ВПО або переїзду до Одеської області, адреса електронної пошти, контактний телефон для зв’язку; окремим файлом у форматі JPG додають портретне фото автора (авторів).

Роботи в електронному форматі надсилаються на електронну адресу: igo189188@gmail.com, друковані – на поштову адресу: 65023, м. Одеса, Соборна площа, 10/11.

Матеріал має бути надісланий організаторам до 26 травня 2023 року.

Переможці нагороджуються дипломами та призами на урочистій церемонії у День журналіста 6 червня 2023 року.

Організаторами конкурсу є: Одеська регіональна організація Національної спілки журналістів України, Одеська організація спілки письменників України і громадська організація "Одеський інститут соціальних технологій" за підтримки Департаменту культури, міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Одеської міської ради.

До складу журі, крім представників організаторів, увійшли й літератори з числа переселенців.

Запрошуємо усіх бажаючих до участі у конкурсі!

Історія Одеського оперного – у світлинах і враженнях переселенців

 Багато людей їдуть до Одеси лише для того, аби відвідати Одеський оперний театр – один з найкрасивіших у світі, який входить у п’ятірку найкращих у Європі.

Побудований в XІX столітті віденськими архітекторами, наш Оперний вже друге століття приваблює своєю красою та вишуканістю одеситів і гостей міста. Театр, побудований у стилі віденського бароко, прекрасний ззовні і зсередини. До речі, Одеський оперний схожий на Львівський оперний театр, адже будував їх один архітектор, проте театри мають різну форму, у Львівського вона прямокутна, Одеський же схожий на сферу, саме тому він є унікальним.

Театральний простір Одеського оперного з його дивовижно красивими таємничими дзеркалами, у яких видно кілька віддзеркалень, неймовірними блискучими люстрами, вишуканими мармуровими сходами не може залишити байдужим жодного з відвідувачів.

Переселенці, учасники фотокластера, охоче сприйняли пропозицію команди проєкту поринути в незвичайну, загадкову атмосферу театру, пройтися його розкішними залами й коридорами, відвідати музейну експозицію, познайомитися з історією театру, поринути у дух минулої епохи, відчути всю аристократичність та вишуканість, а також зробити фото в його інтер’єрах.