Як абстракція впливає на настрій: досвід проєкту

Надихнувшись ментальним образом козака Мамая, учасники творчого кластера, організованого ОІСТ в межах проєкту «ВПО в територіальних громадах: алгоритм успішної інтеграції», що реалізується за підтримки МФ "Відродження", охоче зголосилися на наступне заняття.

Цього разу темою заняття була абстракція – один з найсуперечливіших напрямів в живописі.

Викладачка Стелла Мунтян розповіла учасникам майстер-класу про те, що таке абстракція. «Класичне розуміння абстракції полягає в тому, що цей напрям не має предметного втілення ідеї. Абстракція у живописі – це картини, що зображують не конкретні предмети, а настрій художника. Поєднання форм і кольорів викликає у тих, хто дивиться на абстракцію, думки, почуття, емоції» – наголосила викладачка на початку заняття.

До кінця зрозуміти художника-абстракціоніста та об’єктивно оцінити його неможливо. Чудова абстракція нічим не відрізняється від потворної, бо критеріїв оцінки таких робіт не існує. Що глядач вважає красивим, – те красиво.

Саме цими тезами керувалися майбутні художники – діти й дорослі, полинувши у відтворення на папері тих емоцій, що володіли ними на той момент.Надихнувшись ментальним образом козака Мамая, учасники творчого кластера, організованого ОІСТ в межах проєкту «ВПО в територіальних громадах: алгоритм успішної інтеграції», що реалізується за підтримки МФ "Відродження", охоче зголосилися на наступне заняття.

У Любешові реалізували проєкт для інтеграції переселенців у життя громади

Любешівська громада почала приймати вимушено переміщених осіб ще в перші тижні повномасштабного військового наступу росії. Крім забезпечення першочергових потреб ВПО, завдяки зусиллям громадського сектору у партнерстві з місцевою радою тут також працюють над їх інтеграцією у життя громади.

Зокрема, для цього у Любешові з червня по жовтень було організовано ряд заходів – фокус-групові засідання, опитування, обговорення, освітні та культурно-мистецькі події. Відбулися вони в межах проєкту Волинського Інституту Права за підтримки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА».

«Почали ми з двох фокус-груп та опитування думки ВПО, завдяки яким вдалося краще зрозуміти

суспільні настрої, запити та актуальні проблеми, які турбують переселенців і місцевих жителів. Отриману інформацію наші експерти проаналізували та подали у відповідному звіті. З його основними тезами змогли ознайомитися всі ті, хто завітав на організовані нами діалогові зустрічі», – розповідає керівниця Волинського Інституту Права Ірина Гайдучик.

ВМИКАЄМО ТВОРЧЕ СВІТЛО ПІДТРИМКИ!

Перемовини, знайомство з викладачем, пошуки локації, узгодження часу – таким був напружений й водночас динамічний шлях команди проєкту «ВПО в територіальних громадах: алгоритм успішної інтеграції» до проведення майстер-класів з живопису.

Домовленість про співпрацю з Іриною Бужиною, професоркою кафедри сімейної та прикладної психології Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського сприяла гарній рекомендації – заняття проводила справжня майстриня своєї справи.

Художниця, викладачка кафедри образотворчого мистецтва Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського, віцепрезидентка Одеської секції мариністів Стелла Мунтян відразу заволоділа увагою присутніх.

Майстер-клас проходив в безпечному та затишному місці – Центрі підтримки переселенців «ЯМаріуполь», відкритому в Одесі. Організатор заходу Одеський інститут соціальних технологій потурбувався про приладдя для малювання – фарби, пензлики, папір, офорти. Центр надав зручне сучасне приміщення. Тож всі присутні – діти й батьки (переселенці з Маріуполя, Харкова, Миколаєва, Нікополя) розпочали заняття з щирою увагою.

Творчі кластери: листопадові надбання

 Листопад в Одесі завжди холодний – з пронизливим вітром, злітаючим листям, різким дощем. А тепер ще й ворожа росія терористичним знищенням енергетичної інфраструктури України щодня занурює місто в суцільну темряву.

Але коли є мета, поставлені завдання, зацікавлені сторони й надійні партнери – все вдається.

ОІСТ звернувся до адміністрації Одеського національного театру опери та балету з проханням надати можливість відвідати прем’єрну балетну виставу «Білосніжка» групі дітей-переселенців з дорослими. За особистого сприяння директорки театру Надії Бабич родини вимушених переселенців з Дружківки, Слов’янська, Маріуполя Донецької області 6 листопада відвідали виставу.

Учасниця творчого кластера, що реалізується командою проєкту «ВПО в територіальних громадах: алгоритм успішної адаптації» Олена Кисловська висловила вдячність всім причетним до наданої можливості відвідати знаменитий театр. Пані Олена зазначила: «Казковий дивовижний інтер’єр театру, виразна вишукана музика, дуже зручна для танцю, костюми й образи, наближені до мультиплікаційних, добре запам’ятовуються. Тож діти все подальше життя згадуватимуть, що навіть у воєнний час їм було подароване казкове свято».

Душу й тіло ми... об'єднали музикою

Серед вимушено переміщених осіб багато тих, хто побував під обстрілами, втратив рідних, домівку, а часто і здоров’я, отримавши інвалідність. Маємо розуміти, що допомога цим людям складається не лише з вирішення матеріальних проблем (де і за що жити, як заробляти на життя), а й у подоланні психологічних травм, які надто впливають на самопочуття людини.

Публікуємо газетний матеріал і фільм, який було створено 2010 року в ході апробування інноваційного підходу до реабілітації дітей, хворих на ДЦП, експерта Нобелівського концерту, талановитого музиканта, музикознавця, культуролога, педагога, Михаіла Казініка. Мабуть, важко знайти більш переконливий приклад, що окрім тіла, слід лікувати й душу. І наскільки фантастичною є сила музики...

Маємо переконання, що такий підхід надважливо поширити в Україні, оскільки цей досвід не лише безцінний для відновлення психологічного стану сотень тисяч наших співвітчизників...

Счастье для родителей видеть, как их ребёнок, имея серьёзный диагноз, делает успехи на сложном пути преодоления  болезни. Для таких детей обычное движение пальчиков всегда судорожно сжатой ладони становится необычайным чудом. Сделать это маленькое чудо абсолютной реальностью смог недавно известный музыкант Михаил Казиник. Речь идёт об интересном проекте, который начал Михаил Казиник совместно с командой «Общества детей-инвалидов и их родителей «Аюрведа» и реабилитационным центром «Шанс».

18-20 сентября 2010 г. в Белой Церкви состоялось несколько мероприятий проекта «К гармонии в жизни через искусство», поддержанного Посольством Королевства Норвегия в Украине с участием музыканта, культуролога, режиссёра, музыкального эксперта Нобелевского концерта Михаила Казиника. Проектом предусмотрено создание инновационной программы музыкотерапии для детей больных детским церебральным параличом.

19 сентября состоялась встреча музыканта Михаила Казиника с группой воспитанников с диагнозом ДЦП и их родителями, а также с молодыми людьми с тем же диагнозом.