ВМИКАЄМО ТВОРЧЕ СВІТЛО ПІДТРИМКИ!

Перемовини, знайомство з викладачем, пошуки локації, узгодження часу – таким був напружений й водночас динамічний шлях команди проєкту «ВПО в територіальних громадах: алгоритм успішної інтеграції» до проведення майстер-класів з живопису.

Домовленість про співпрацю з Іриною Бужиною, професоркою кафедри сімейної та прикладної психології Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського сприяла гарній рекомендації – заняття проводила справжня майстриня своєї справи.

Художниця, викладачка кафедри образотворчого мистецтва Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського, віцепрезидентка Одеської секції мариністів Стелла Мунтян відразу заволоділа увагою присутніх.

Майстер-клас проходив в безпечному та затишному місці – Центрі підтримки переселенців «ЯМаріуполь», відкритому в Одесі. Організатор заходу Одеський інститут соціальних технологій потурбувався про приладдя для малювання – фарби, пензлики, папір, офорти. Центр надав зручне сучасне приміщення. Тож всі присутні – діти й батьки (переселенці з Маріуполя, Харкова, Миколаєва, Нікополя) розпочали заняття з щирою увагою.

Заявлена пані Стеллою тема була зрозуміла всім – 

адже народна картина «Козак Мамай» відома
нам всім з дитинства. А з іншого боку, походження цього образу досі залишається загадкою, що породжує масу наукових гіпотез.

Образ козака Мамая – один з найпоширеніших і найзагадковіших в українській міфології. Водночас типове сюжетне зображення Мамая вважається мало не єдиною неканонічно християнською, а народною іконою, яка зустрічалася і в селянських хатах, і в розкішних панських та дворянських садибах.

«Цілком природнім для української традиції є пошанування коня, списа як лицарської зброї і дерева – як вісі буття. Всі ці символічні образи присутні на більшості картин мамаїв. З часів Київської Русі та навіть і раніше кінь відігравав особливу міфотворчу роль – вважався провідником між світами», – акцентувала увагу присутніх майстриня.

В основі малюнку знаходиться символ вісімки, намальованої під різними кутами, потім штрихоподібними лініями вимальовуються риси обличчя, одягу, музичних інструментів, силует коня. Паляниця з сіллю, яблука та інші екзотичні фрукти означають багатство – адже козаки часто ходили у походи та привозили з собою різні трофеї.

Усвідомивши основні правила зображення Мамая й інших атрибутів картини, учасники охоче взялися до справи, а згодом так захопились малюванням, що навіть вимкнення світла не завадило їм закінчити роботу над власним образом Козака Мамая. Розмальовувались картини вже у світлі ліхтариків та мобільних телефонів, але на загальний піднесений творчий настрій це не вплинуло.

Навіть побіжний погляд на створені образи свідчив: учасники майстер-класу на своїх картинах малювали рідний дім, який треба захищати, рідний край, природу, дерева, трави, небо, сонце, які надають силу, є оберегами та вселяють віру у краще майбутнє.

Хтось малював домашніх тварин – котів, собак – адже за повір’ям, козаки-характерники мали змогу перетворюватися на тварин і мали магічну силу. Обов’язково художники зображали найкращих та вірних друзів козаків – коней.

Навіть побіжний погляд на створені образи свідчив: учасники майстер-класу на своїх картинах малювали рідний дім, який треба захищати, рідний край, природу, дерева, трави, небо, сонце, які надають силу, є оберегами та вселяють віру у краще майбутнє.

Хтось малював домашніх тварин – котів, собак – адже за повір’ям, козаки-характерники мали змогу перетворюватися на тварин і мали магічну силу. Обов’язково художники зображали найкращих та вірних друзів козаків – коней.

Ірина та Валерій, подружжя з Маріуполя, довго

 вагалися перед тим, як приєднатися до учасників майстер-класу. Проте так захопились творчістю, що наприкінці були у захваті та переповнені вдячності організаторам. Вони кажуть: «Дуже добре, що не забули про дорослих, яким так само, як і дітям, потрібна така творча терапія».

Вікторія та Олександр, також переселенці з Маріуполя, поділилися своїми враженнями від участі у проведеному заході. Вони зазначили, що зараз для них дуже важливим є психологічний настрій, підтримка з боку інших, нові знайомства, спілкування, поява нового оточення та пошук однодумців. Тож під час малювання їм вдалося успішно зняти психологічну напругу: адже подружжя доглядає двох літніх жінок, тому прагнуть іноді відволіктися від буденних справ та відпочити душею.

Любов, лікарка-невролог з Маріуполя, зобразила на малюнку багато будинків та розповіла власні
спогади: влітку минулого року придбала нове житло, проте через війну лишилася власного дому. Зараз вже розуміє, що дім там, де знаходишся тепер. Тож такі майстер-класи вважає дуже корисними, тому має на меті в надалі творчо реалізовуватися та долучатися до роботи фотогуртка.

                      

Учасники, з гордістю фотографуючись поруч із своїми картинами, з великим захопленням цікавилися наступними майстер-класами, що планує проводити Одеський інститут соціальних технологій.

Надалі команда проєкту працює над організацією фотографічного, літературного, артистичного, краєзнавчого та інших творчих кластерів.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» у межах проєкту «ВПО в територіальних громадах: алгоритм успішної інтеграції». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження».