Як абстракція впливає на настрій: досвід проєкту

Надихнувшись ментальним образом козака Мамая, учасники творчого кластера, організованого ОІСТ в межах проєкту «ВПО в територіальних громадах: алгоритм успішної інтеграції», що реалізується за підтримки МФ "Відродження", охоче зголосилися на наступне заняття.

Цього разу темою заняття була абстракція – один з найсуперечливіших напрямів в живописі.

Викладачка Стелла Мунтян розповіла учасникам майстер-класу про те, що таке абстракція. «Класичне розуміння абстракції полягає в тому, що цей напрям не має предметного втілення ідеї. Абстракція у живописі – це картини, що зображують не конкретні предмети, а настрій художника. Поєднання форм і кольорів викликає у тих, хто дивиться на абстракцію, думки, почуття, емоції» – наголосила викладачка на початку заняття.

До кінця зрозуміти художника-абстракціоніста та об’єктивно оцінити його неможливо. Чудова абстракція нічим не відрізняється від потворної, бо критеріїв оцінки таких робіт не існує. Що глядач вважає красивим, – те красиво.

Саме цими тезами керувалися майбутні художники – діти й дорослі, полинувши у відтворення на папері тих емоцій, що володіли ними на той момент.Надихнувшись ментальним образом козака Мамая, учасники творчого кластера, організованого ОІСТ в межах проєкту «ВПО в територіальних громадах: алгоритм успішної інтеграції», що реалізується за підтримки МФ "Відродження", охоче зголосилися на наступне заняття.

Цього разу темою заняття була абстракція – один з найсуперечливіших напрямів в живописі.

Викладачка Стелла Мунтян розповіла учасникам майстер-класу про те, що таке абстракція. «Класичне розуміння абстракції полягає в тому, що цей напрям не має предметного втілення ідеї. Абстракція у живописі – це картини, що зображують не конкретні предмети, а настрій художника. Поєднання форм і кольорів викликає у тих, хто дивиться на абстракцію, думки, почуття, емоції» – наголосила викладачка на початку заняття.

До кінця зрозуміти художника-абстракціоніста та об’єктивно оцінити його неможливо. Чудова абстракція нічим не відрізняється від потворної, бо критеріїв оцінки таких робіт не існує. Що глядач вважає красивим, – те красиво.

Саме цими тезами керувалися майбутні художники – діти й дорослі, полинувши у відтворення на папері тих емоцій, що володіли ними на той момент.

«Я чи не вперше за час перебування не вдома відволіклася від усіх проблем, тривожних думок й малювала те, що мені в цей момент хотілося. Це було дивовижно – перенестися в якийсь новий для себе стан», – каже Ірина, переселенка з Маріуполя.

Її чоловік Валерій поділився думками про те, що й сам не очікував, що доросла людина може так віддатися почуттям про кольори, кола, рухи, забарвлення, що це може так допомогти відпочити й відновитися.

Поліна брала участь в майстер-класі разом з донькою й підкреслила у розмові, що вперше побачила свою Анастасію такою спокійною, розслабленою, без крихти тривожності й переживань. «Це була дійсно гарна ідея – через малюнок висловити свої нинішні почуття й емоції», – додала жінка.

Катерина, також представниця маріупольської громади, зазначила, що їй зображувати абстракцію сподобалося більше, ніж «сидіти» в інтернеті й дивитися серіали.

Справжній захват викликало у всіх присутніх закінчення майстер-класу: усі із захопленням дивились на свої роботи та на малюнки одне одного.

Всі яскраві й непересічні картини, створені переселенцями, були представлені на виставці, що готувалася одразу ж після двох майстер-класів.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» у межах проєкту «ВПО в територіальних громадах: алгоритм успішної інтеграції». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження».