Згодом більшість з біженців починають адаптуватися до нового міста чи селища, знайомляться з місцевими мешканцями, освітніми та культурними закладами й починають долучатися до життя нової для себе громади.
Завданнями проєкту «ВПО в територіальних громадах: алгоритм успішної інтеграції», окрім допомоги у працевлаштуванні, передбачена й розробка методичних рекомендацій щодо основних кроків з інтеграції переселенців у життя громад у сфері послуг з освіти, медичних послуг, залучення до культурних подій.
Саме залучення до мистецького, освітнього життя одеської громади зумовило розробку командою проєкту культурного кластера як напряму адаптації та інтеграції наших співвітчизників з тимчасово окупованих територій до життя й діяльності в новому середовищі.
В перші тижні жовтня керівник проєкту Андрій Крупних та менеджера Наталія Новак відвідали «Всесвітній клуб одеситів» (ВКО) – одеську культурно-інформаційну платформу, що організовує та проводить презентації книжок, зустрічі з поетами та письменниками, екскурсії, концерти, в тому числі й благодійні. Впродовж пів року ГО ВКО провів понад 60 благодійних зустрічей і концертів, збори від яких дали змогу придбати 70 бронежилетів для бійців тероборони Одеси.
Оскільки в планах клубу – організація благодійних занять для дітей, у тому числі переселенців, із залученням педагогів, екскурсоводів, художників, музикантів, артистів і режисерів Одеси, доцільність співпраці ОІСТ і ВКО в цьому напрямку є очевидною.На першому занятті, де маленькі переселенці,
які прибули разом з родинами з Херсонщини та
Миколаївщини, займалися малюванням, дорослі мали змогу обмінятися власним досвідом адаптації. З’ясувалося, що такі зустрічі й такі заняття потрібні, люди пояснювали, що навіть в нових для себе обставинах намагаються реалізувати власні таланти та займатися улюбленими хобі. Наприклад, Олена, переселенка з Києва, була зацікавлена поєднати своє власне хобі – танці – разом з донькою й займатися відразу в групах для дітей та дорослих. До того ж вона зазначила, що такі місця якнайкраще підходять для тимчасового перебування дітей, коли дорослі вирішують нагальні побутові проблеми.
Такої ж думки дотримувалися й інші батьки – Тетяна з Миколаєва запропонувала провести цікаво час разом з дітьми, поки батьки будуть вирішувати власні справи, Юрій нагадав про розважальні ігри для підлітків і запропонував створити фотогурток для охочих займатися фотомистецтвом. Дорослі згадали свої власні захоплення й навички з мирного життя й пропонували різноманітні напрями їх реалізації – гурток з рукоділля (Наталія, переселенка з Луганська), проведення сеансів психосоматики (Світлана з Миколаєва).
Миколаївщини, займалися малюванням, дорослі мали змогу обмінятися власним досвідом адаптації. З’ясувалося, що такі зустрічі й такі заняття потрібні, люди пояснювали, що навіть в нових для себе обставинах намагаються реалізувати власні таланти та займатися улюбленими хобі. Наприклад, Олена, переселенка з Києва, була зацікавлена поєднати своє власне хобі – танці – разом з донькою й займатися відразу в групах для дітей та дорослих. До того ж вона зазначила, що такі місця якнайкраще підходять для тимчасового перебування дітей, коли дорослі вирішують нагальні побутові проблеми.
Такої ж думки дотримувалися й інші батьки – Тетяна з Миколаєва запропонувала провести цікаво час разом з дітьми, поки батьки будуть вирішувати власні справи, Юрій нагадав про розважальні ігри для підлітків і запропонував створити фотогурток для охочих займатися фотомистецтвом. Дорослі згадали свої власні захоплення й навички з мирного життя й пропонували різноманітні напрями їх реалізації – гурток з рукоділля (Наталія, переселенка з Луганська), проведення сеансів психосоматики (Світлана з Миколаєва).
Особливо захопила присутніх ідея створення фотогуртка для ВПО, де діти та дорослі під керівництвом майстра своєї справи отримали б основні навички фотографування, удосконалили б їх на майстер-класах, і згодом – виставили б та фотоконкурсу кращих робіт. ОІСТ обговорив роботу такого гуртка та потенційне керівництво ним з засновником Одеського міського клубу фотографів «Фотон-2» Сергієм Францом. На думку майстра, робота з дітьми та навчання їх підбирати світло, фон, моделі окрім суто технічної можливості, має й значну морально-психологічну складову – підтримки, адаптації, допомоги.
Надалі команда працює над розробкою інших напрямків творчого кластеру..
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» у межах проєкту «ВПО в територіальних громадах: алгоритм успішної інтеграції». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження».
Немає коментарів:
Дописати коментар