Від початку курсів рівень володіння державною мовою курсанток суттєво покращився. Цьому сприяють цікаві та різноманітні підходи до організації та проведення занять, що застосовує пані Любов. Викладачка стверджує, що дівчата продовжують успішно удосконалювати власні навички розмовної мови.
Вивчення мови поєднує жінок-переселенок та формує нове коло спілкування. Протягом курсів постійно відбувається оновлення та поповнення складу курсанток.
Диктант з українською мови – завжди гарна нагода перевірити свій рівень володіння державною. Тож до написання диктанту з радістю долучився і керівник громадської організації «Одеський інститут соціальних технологій» та керівник проєкту «ВПО в територіальних громадах: механізм успішної інтеграції» Андрій Крупник. Під час диктанту панувала тиша і зосередженість, кожен намагався зосередитись на завданні та не пропустити жодного слова викладачки. Адже текст був дуже цікавим – про українські традиції, український добробут та святкування Різдва.
Згадали минуле життя, навіть шкільні та університетські роки, коли диктанти давалися краще.
При цьому думки висловлювали українською, дотримуючись усіх мовних оборотів.
Ще одна цікавинка від Любові Грідчиної – промовляння скоромовок. Викладачка пояснює, що скоромовки – це жанр літературного та фольклорного походження, навіть дотепна гра спеціально скомпонованих важкомовних слів і звуків. Саме скоромовки допомагають навчитися правильно вимовляти слова, не з’їдаючи закінчення. Завдяки їх правильній вимові покращується чіткість мовлення й тренується пам’ять. А вивчення нових правил в ігровій, доступній формі допомагає ефективніше засвоювати не такі вже й легкі основи українського мовлення.
Для закріплення щоденного пройденого матеріалу пані Любов пропонує ділитися на пари та розробляти власні коротенькі діалоги відповідно до заданих тем з обов’язковою умовою – вживанням тих чи інших частин мови: вітання, звернення, подяки, правил чемності.
Жінки із захопленням презентують власні діалоги та намагаються знайти помилки в інших та підказати, як їх виправити. Усім найбільше запам’яталися наступні словосполучення: «Вітаю, пані!», «Пане добродію», «Красненько дякую!» та «Ґречно дякую!».
Надзвичайною популярністю користується у курсанток написання есе: коротких прозових
текстів, що презентують емоції та міркування із заданої викладачем тематики. Майже половина учасниць курсів української мови вже створили свої перші твори – есе, вірші, нариси та направили їх на участь у літературному конкурсі для ВПО «Подолання».
текстів, що презентують емоції та міркування із заданої викладачем тематики. Майже половина учасниць курсів української мови вже створили свої перші твори – есе, вірші, нариси та направили їх на участь у літературному конкурсі для ВПО «Подолання».
Приємно спостерігати, як кожна з жінок привносить на заняття щось своє – свою історію, власні спогади та неймовірну енергію. Саме тому переселенки розуміють одна одну з перших слів, з першого подиху, адже їх об’єднує спільна біда, спільні переживання, спільні надія і віра. Деякі з них вже потоваришували та не уявляють своє життя одна без одної.
На кожному занятті жінки діляться власними враженнями від Одеси та розповідають про можливості міста – від гуманітарної допомоги та курсів для дітей до участі у культурних заходах та виставках, відвідування паркової зони та узбережжя.
Більшості з тих, хто тривалий час проживає в Одесі, вже вдалося навіть працевлаштуватися. Ті, які щойно приїхали, перебувають у пошуку роботи та намагаються адаптуватися. Тож інші допомагають їм інтегруватися у нову громаду, користуючись власним досвідом та набутими контактами.
Вивчення української мови є спільним інтересом для жінок, об’єднує їх зусилля та зацікавленість в опануванні розмовної та письмової української.
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» у межах проєкту «ВПО в територіальних громадах: алгоритм успішної інтеграції». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження».
Немає коментарів:
Дописати коментар