Краєзнавчий кластер працює разом з фотографічним

Під час активної роботи фотографічного кластера команда проєкту вирішила поєднати фотографію з історією та краєзнавством Одещини. Цього разу вирішили відвідати парк Перемоги, який розміщений біля відомої частинки узбережжя – Аркадії та познайомити переселенців з краєвидами та природними родзинками Одеси.

Перед екскурсією у парку керівник фотоклубу «Фотон-2» Сергій Франц та викладач майстер-класів з фотографії Ігор Гержик надали настановчі поради фотоаматорам: яким чином знімати природу, як користуватися макрорежимом зйомки, як враховувати контрове та зенітне світло, як краще фокусуватися на об’єкті знімання, як сфотографувати алеї, враховуючи «золотий перетин» та лінії, які вони утворюють, як поєднати природний ландшафт з новобудовами, як сфотографувати розквітлі кущі та дерева, як знайти ідею для ідеального кадру.

Тож, після отриманих настанов учасники фотокластера із заохоченням вирушили алеями парку у пошуках об'єктів для створення своїх фотошедеврів.

Під час прогулянки керівник проєкту Андрій Крупник розповів цікаву історію створення парку, забудови прибережної зони міста та формування нового бачення сучасного розвиненого урбаністичного міста на узбережжі Чорного моря у поєднанні з парковими зонами.

По дорозі фотографи віднайшли квітучий глід, покритий великою кількістю працьовитих бджілок, та знімали їх у макрорежимі – щоб на фото було добре видно їх крила, лапки та пухнастість, комах під час польоту або ж у гарному ракурсі на квітах.

Увагу шукачів прекрасного привернули й штучно створені водойми, засаджені деревами. У водоймищах діти ловили рибу, тут спокійно плавали чарівні білі лебеді, качки та селезні, просячи їжу у перехожих. 

На сонечку грілися безліч малесеньких та дорослих черепах. Тут же працював красивий фонтан, який увечері підсвічується різнобарвними променями. Тож, дехто з фотоаматорів вирішив прогулятися у парку ввечері, під час сутінків, щоб побачити різноколірну підсвітку.

Також, фотографи милувалися яскравими салатово-зеленими алеями, наповненими перехожими, квітучими каштанами, нескошеними маленькими галявинами, де колоситься трава, яка під подихом вітру створює живе зелене хвилясте море, хвилі якого яскраво переливаються на сонці.

Звісно зачарували усіх фотоаматорів своїм цвітінням розкішні сакури, біля яких було створено безліч цікавих, романтичних, ніжних знімків. Аматори із задоволенням позували один одному та намагалися створити унікальні світлини, поєднавши алею квітучих сакур та новобудови.

Кожен намагався зробити портрет колег у розквітлих гілочках або ж сфотографувати ці чарівні, тендітні, покриті ніжно-рожевими квітками гілки на фоні неба або ж взагалі спіймати в кадрі пелюстковий дощ.

Не лишився осторонь без гарних знімків і розквітлий бузок: фотографи робили групові знімки, фотопортрети та фото квітів, намагаючись зосередитися на кожній гілочці та передати усю красу грона бузку та його солодкий духмяний аромат.

Під час прогулянки парком вирішили зробити й групові фото на фоні пам’ятників та відтворити усі поради та настанови, які під час майстер-класів з фотографії надавали фотомитці Ігор Гержик та Сергій Франц.

На завершення прогулянки усіх очікував сюрприз – екскурсія по Одеському регіональному інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, кава зі смаколиками та лекція-фотопрезентація природи Тілігульського лиману від еколога Ігоря Гержика.

Тілігульський лиман розміщений на території Одеської та Миколаївської областей і вважається одним з найчистіших лиманів Північно-Західного Причорномор’я. Загалом лимани – це особливість нашої України, це рідкість, адже лиман утворюється завдяки тому, що солона морська вода змішується з прісною річковою у дельті річки.

Ігор розповів безліч цікавих особливостей мальовничої природи Тілігульського лиману, де на його узбережжі квітнуть рідкі квіти, яких більше ніде немає у світі. Дуже багато на лимані крокусів та пролісків, інколи не знаєш де поставити ногу, щоб не наступити на квітку. Коли колоситься ковила, усе узбережжя нагадує живе море, яке переливається та виблискує на сонці й активно рухається хвилями під подихом вітру.

Цього та минулого року на узбережжі лиману почали гніздитися маленькі колонії фламінго, хоча це дуже засмучує еколога. Адже є недобрим знаком, що відбувається потепління і розширюється ареал проживання цих чарівних птахів, які прилітають сюди з Африки.

На території лиману проживають пелікани, лелеки, качки, лебеді, квакші та безліч інших птахів, деякі прилітають сюди навіть із тундри, щоб перезимувати. Деякі навпаки – взимку відлітають аж на південь Африки до Об’єднаних арабських еміратів. Птахів приваблює велике різноманіття риби. Вони зазвичай гніздяться на маленьких острівцях, куди орнітологи дістаються човнами, інколи їх настільки багато, особливо квакш, що коли вони сидять в притул у гніздах, то одна пташка торкається дзьобом іншої.

Також фауна Тілігульського лиману збільшилася завдяки хижаку – шакалу, який проживає на території Азії. Але зараз утворилися уже великі зграї цих хижаків, які активно розмножуються, а значить добре прижилися на навколо одного з найчистіших лиманів, де вони завдають великої шкоди птахам. Адже шакали руйнують гнізда птахів та їдять яйця і маленьких пташенят, а ще й добре плавають.

Однією з основних екологічних проблем лиману є засмічення. Тому екологи часто влаштовують екологічні акції та прибирають узбережжя після його відвідування недбалими туристами. До таких заходів залучаються і волонтери, зоозахисники та інші небайдужі громадяни.

Природа Тілігульського лиману є унікальною та приваблює безліч туристів, фотографів, вчених та дослідників. Його ландшафт, флора, фауна та рекреаційні території має величезний потенціал для розвитку екологічного туризму.

На останок учасники зустрічі висловили бажання відвідати цю унікальну природну родзинку. Тож, організатори проєкту пообіцяли влаштувати цікаву екскурсію не тільки Тілігульським лиманом, а й відвідати розвинене місто парків – Доброслав, у якому квітне безліч ароматних троянд, а також Курісовський замок з його унікальною історією.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» у межах проєкту «ВПО в територіальних громадах: алгоритм успішної інтеграції». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження».