Як зробити гарну історію подорожі: поради фотомайстра (на прикладі Ісландії)

Попри ворожі обстріли, що спричинили в Одесі екстрені вимикання світла, ГО «Одеський інститут соціальних технологій» має що запропонувати учасникам проєкту «ВПО в територіальних громадах: механізм успішної інтеграції».

28 січня 2022 року на вулиці розгулялася перша одеська хуртовина, дороги вкрилися ожеледицею, а всі охочі, попри погодні негаразди, залюбки приєдналися до чергового фото-майстер-класу, що відбувся у приміщенні гостинного центру «ЯМаріуполь».

Цього разу викладач Ігор Гержик запропонував учасникам подорож Ісландією – через призму
свого погляду фотохудожника він поділився власними враженнями від подорожі цією північною країною, демонструючи на екрані майстерні світлини.

Присутні із задоволенням знайомились з неймовірною та дивовижною, суворою та ніжною, холодною та гарячою природою країни.

Пан Ігор розповів, що Ісландія дійсно вражає та закохує в себе з першого погляду: адже тут поєднані вулкани, що вивергають лаву з надр, і ті, що солодко сплять, покриті чорним піском, що утворився з лави та попелу. Цей попіл стирає підошви взуття у туристів, покришки автівок місцевих жителів, покриває навколишні місця сірим шаром. А от озерами з бірюзовою та смарагдовою водою можна милуватися безвідривно.

Багато чудових фотокадрів було зроблено фотомайстром на чорних піщаних пляжах, що протяглися вздовж узбережжя океану, на блакитних та білих льодовиках, розташованих поблизу киплячих гейзерів.

 

Багато фото було присвячено китам та морським левам, а також місцевим птахам. А чого варті захід сонця та північне сяйво!  

Пан Ігор пояснює логіку підбору серії знімків: кадри мають бути різними за ракурсом та крупністю плану. Вони можуть поєднуватися у серії, кількість яких не повинна перевищувати 50. Краще робити менше, бо глядач втомлюється і втрачає гостроту сприйняття. Тому при оформленні альбому фотографій варто заздалегідь продумувати сценарій комбінації знімків.

Так, коли робиться фотосесія про тварин, історію доцільно розбити на декілька блоків.

 

Неймовірно вражаючими були кадри ісландської бавовни на фоні гір – це багаторічна трав’яниста рослина, яка росте в тундрі та називається пушицею, яка є лікарською рослиною та дуже важлива для забезпечення екосистеми, адже нею харчуються дикі тварини та зовні нагадує собою кульбабу або ж бавовну чи проліски.

Ігор Гержик наголосив: мінімальна кількість знімків в тревел-сторі – п'ять. Сценарій розповіді, наприклад, про «Один день у Парижі» може бути таким: перший знімок – Ейфелева вежа; другий знімок – розвиток: Ви знімаєте вулиці, парижан, життя міста та його жителів; третій знімок – кульмінація: обов’язково

 треба відобразити жанрову сценку – або кафе,
або незвичну людину – знімок має бути цікавим; четвертий знімок – вихід, наприклад, французьку їжу – круасан та каву з візерунками на ній у вигляді сердечка, що малюють бариста молочною пінкою; і нарешті п’ятий знімок – фінал, закінчення історії, наприклад, вечірній знімок – захід сонця, проміння якого відображаються у висотних будівлях…

Як завжди, організатори зустрічі потурбувалися про каву, і наостанок учасники фотогуртка, спілкуючись за напоєм, ділилися враженнями від подорожей та дійшли висновку, що тревел-сторі, яка може бути короткою чи довгою, –обов’язково має бути цікавою і такою, що захоплює. Розповідаючи власну історію своїм друзям чи рідним, фотограф обов’язково має передати свої емоції, враження від подорожі та головний задум, про що розповідає кожне тревел-фото…

Тож усі учасники з нетерпінням чекають наступного майстер-класу, коли заплановано відвідування історичної та культурної пам’ятки, чарівного, особливого, величного Одеського оперного театру.

 
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» у межах проєкту «ВПО в територіальних громадах: алгоритм успішної інтеграції». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження».